ЯДЕРНИЙ ВИБУХ

ЯДЕРНИЙ ВИБУХ

 
ЯДЕРНИЙ ВИБУХ
 
Класифікація ядерних вибухів за потужністю:
— надмалі (до 1 кт);
— малі (1 - 10 кт);
— середні (10 - 100 кт);
— великі (100 кт - 1 Мт);
— надвеликі (понад 1 Мт).
1Кт - це еквівалент 1000 тонн тротилу.
Уражаючі фактори наземного ядерного вибуху:
— ударна хвиля (50 % енергії вибуху);
— світлове випромінювання (30 % енергії вибуху);
— проникаюча радіація (4 % енергії вибуху);
— радіоактивне зараження (15 % енергії вибуху);
— електромагнітний імпульс (1% енергії вибуху).
 
 
 
Із наземних будинків та споруд найстійкішими є монолітні залізобетонні споруди, будинки із металевим каркасом та споруди антисейсмічної конструкції.
 
Під час ядерного вибуху 20кт опіки будуть спостерігатися:
І ступеня — у радіусі 4 км;
II ступеня — у радіусі 2,8 км;
III ступеня — у радіусі 1,8 км.
При потужності вибуху 1 Мт ці відстані збільшуються до 26,8 км, 18,6 км, та 14,8 км відповідно.
 
 
Світлове випромінювання поширюється прямолінійно. Не проходить крізь непрозорі матеріали. Будь-яка перешкода (стіна, ліс, броня, густий туман, пагорби тощо), яка утворює зону тіні, захищає від світлового випромінювання.
Проникаюча радіація викликає у людей променеву хворобу. Радіоактивні частки можуть потрапляти всередину організму, осідати на відкритих ділянках тіла, проникати в кров крізь рани, подряпини, викликаючи той чи інший ступінь променевої хвороби.
 
Променева хвороба розвивається здебільшого при дозі:
- І ступеня (загальна слабкість, нудота, запаморочення, спітнілість) - 100-200 рад.
- II ступеня (блювота, різкий головний біль) - 250-400 рад.
- III ступеня (50% помирає)  -  400 — 600 рад.
- IV ступеня (здебільшого настає смерть) – понад 600 рад.
 
Кожна споруда оцінюється коефіцієнтом послаблення (Кпосл), під яким розуміють число, що вказує, у скільки разів доза опромінення в укритті менша від дози опромінення на відкритій місцевості.
Кпосл для:   автомобіля              — 2
                  кам'яних будинків — 10
                  підвалів                  — 40
                  протирадіаційні укриття і
                  сховища                 — 500 і більше
 
ЗАЛЕЖНІСТЬ РІВНЯ РАДІАЦІЇ ВІД ЧАСУ ПІСЛЯ ВИБУХУ
 
Спад потужності дози в часі йде приблизно так: кожне семикратне збільшення часу після вибуху призводить до зниження потужності дози в 10 разів
Час після вибуху, год., діб
7год.
49год.
14 діб
Зниження потужності дози
в рази
10
100
1000
Радіоактивні речовини випадають при русі радіоактивної хмари під впливом вітру. На поверхні землі утворюється радіоактивний слід у вигляді смуги зараженої місцевості. Довжина сліду може сягати кількох десятків і навіть сотень кілометрів, а ширина — десятків кілометрів.
 
ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ:
- зайти в укриття, підвал або в середину будівлі, залишатись у приміщенні якомога довше; 
- закрити всі вікна, двері, вентиляційні отвори;
- зробити запас води і продуктів у герметичних ємностях; 
- користуватися засобами захисту органів дихання і шкіри;
- часто робити вологе прибирання помешкання (забруднений одяг і розхідні матеріали помістити у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримати його подалі від людей і домашніх тварини);
- для прибирання не використовувати порохотяг.
 
ЯКЩО ВИБУХ ЗАСТАВ НА ВУЛИЦІ
- не дивитися на спалах чи його відображення з різних поверхонь;
- негайно лягти на землю  яму або за виступ) ногами в бік вибуху а обличчям до землі;
- закрити якнайбільше відкриті частини тіла (обличчя, руки, а рот і ніс захисною маскою чи тканиною);
 - після вибуху терміново зайти в укриття, підвал або в середину будівлі, залишатись у приміщенні якомога довше (не менше доби).
Перед входом в квартиру чи укриття зняти верхній одяг, помити взуття (краще все поміняти на чисте).  Не вживати продукти з саду та городу, поки органи влади не повідомлять, що це безпечно.