Неможливо взяти на себе чужий біль. Але можна хоча б тримати людину за руку, щоб вона не була зі своїм болем один на один...
Живемо у час, коли нас раптово покидають зрілі та дуже юні чоловіки. Хтось свій останній бій приймає на передовій, хтось - у лікарняній палаті, бо війна "їсть" серце та страшенно підриває здоров'я захисників. Серед них - Роман Бураков.
Зі слів рідних дізнаємось, що народився Роман 23 травня 1966 року в селі Ворона Коломийського району. Там же закінчив школу та продовжив навчання у Київському технікумі зв'язку.
Свою сім'ю Роман створив у 1989 році, одружився з Галиною. В селі Обельниця збудував дім, виростив синів. Радів первістку Івану, а через 6 років ще одному сину - Степану. Тішився онуками.
Працював на різних підприємствах, серед яких: ДП «Рогатин Водоканал», КП "Рогатинський міський комбінат комунальних підприємств", також за кордоном.
Від початку повномасштабного вторгнення - у квітні 2022 року мобілізований до лав ЗСУ. У складі екіпажу 65 танкової бригади старший солдат Роман Бураков виконує важкі бойові завдання на охоплених війною територіях. Неодноразово був поранений, тож у березні цього року звільнений зі Збройних сил у зв'язку зі станом здоров'я . Далі - не одна лікарняна палата...
На жаль, остання операція стала для нашого захисника фатальною. 7 листопада 2024 року перестало битися серце доброго сім'янина, відважного воїна, хорошого побратима - Романа Буракова з села Обельниця.
Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині у зв'язку зі смертю близької людини. Жодні слова не можуть загоїти важку рану втрати. Нехай Бог дає Вам сили пережити це горе. А добрий і світлий спомин про покійного залишиться нетлінним у пам’яті найближчих.
Траурний кортеж рухатиметься до Рогатина з Івано-Франківська сьогодні, 8 листопада.
Орієнтовно о 14:00 год на площі Роксолани відбудеться панахида і прощання з воїном.
Відтак кортеж попрямує до рідної оселі Романа Буракова в Обельницю.
Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб живим коридором гідно зустріти нашого захисника.
У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю нашого земляка.
Вічна пам'ять воїну Роману Буракову!
Живемо у час, коли нас раптово покидають зрілі та дуже юні чоловіки. Хтось свій останній бій приймає на передовій, хтось - у лікарняній палаті, бо війна "їсть" серце та страшенно підриває здоров'я захисників. Серед них - Роман Бураков.
Зі слів рідних дізнаємось, що народився Роман 23 травня 1966 року в селі Ворона Коломийського району. Там же закінчив школу та продовжив навчання у Київському технікумі зв'язку.
Свою сім'ю Роман створив у 1989 році, одружився з Галиною. В селі Обельниця збудував дім, виростив синів. Радів первістку Івану, а через 6 років ще одному сину - Степану. Тішився онуками.
Працював на різних підприємствах, серед яких: ДП «Рогатин Водоканал», КП "Рогатинський міський комбінат комунальних підприємств", також за кордоном.
Від початку повномасштабного вторгнення - у квітні 2022 року мобілізований до лав ЗСУ. У складі екіпажу 65 танкової бригади старший солдат Роман Бураков виконує важкі бойові завдання на охоплених війною територіях. Неодноразово був поранений, тож у березні цього року звільнений зі Збройних сил у зв'язку зі станом здоров'я . Далі - не одна лікарняна палата...
На жаль, остання операція стала для нашого захисника фатальною. 7 листопада 2024 року перестало битися серце доброго сім'янина, відважного воїна, хорошого побратима - Романа Буракова з села Обельниця.
Рогатинська міська рада висловлює щире співчуття родині у зв'язку зі смертю близької людини. Жодні слова не можуть загоїти важку рану втрати. Нехай Бог дає Вам сили пережити це горе. А добрий і світлий спомин про покійного залишиться нетлінним у пам’яті найближчих.
Траурний кортеж рухатиметься до Рогатина з Івано-Франківська сьогодні, 8 листопада.
Орієнтовно о 14:00 год на площі Роксолани відбудеться панахида і прощання з воїном.
Відтак кортеж попрямує до рідної оселі Романа Буракова в Обельницю.
Звертаємось до жителів Рогатинської громади з проханням - вийти на центральні вулиці міста і сіл, щоб живим коридором гідно зустріти нашого захисника.
У скорботі низько схиляємо голови перед вічною і світлою пам'яттю нашого земляка.
Вічна пам'ять воїну Роману Буракову!